Yaroslav Melnyk

У статті досліджуються питання, які пов'язані із визначенням місця принципу передбачуваності в цивільному процесуальному праві. Доводиться, що процесуальна діяльність суду заснована на реалізації принципі організації в праві у частині планування до забезпечення процесуальної діяльності учасників процесу. Наголошується на тому, що ефективність забезпечення порядку в судовому засіданні може досягатися завдяки чіткому попередньому визначенню ризикових та інших обставин, що здатні вплинути на нормальний перебіг розгляду судом справи. Обгрунтовується позиція взаємозв'язку феномену безпеки в цивільному процесі із реалізацією принципу передбачуваності. Наголошується на тому, що принцип передбачуваності дістає свою правову природу із принципу верховенства права.
Ключові слова: принцип передбачуваності, верховенство права, цивільний процес, процесуальна безпека  организации в праве в части планирования к обеспечению процессуальной деятельности участников процесса.

Стаття присвячена дослідженню категорії «ризик» в цивільному процесі. В ході дослідження доводиться її широке та вузьке значення, що займає її особливе місце в системі цивільного процесуального права. Обґрунтовуються фактори ризику, класифікаційні ознаки, їх особливості та правова природа. Наводяться класифікація ризиків в цивільному процесі за різними критеріями. Доводиться тісний зв'язок категорії ризик із феноменом безпеки.

Стаття присвячена дослідженню визначенню місця конфліктного права в системі цивільного процесу. В ході дослідження аналізується суть цивільного процесуального права та цивільних процесуальних норм, де визначаються взаємозв'язок ознак конфліктного права із правовою безпекою, які «вмонтовані» у систему цивільного процесуального права. Доводиться, що перманентність процесуального конфлікту не тільки пояснює онтологічну суть цивільного процесу, алей вказує на особливі повноваження суду по його доланню. Акцентується увага на тому, що конфліктне право та сутність деяких положень цивільного процесуального права обумовлюють інституційний аспект правової безпеки. Остання ж, як концепція, є взаємообумовлюючою (взаємозалежною) як «конфліктного права» так і для системи цивільного судочинства, оскільки на підставі ідеї конфлікту, спроможна забезпечити стабільність цивільної процесуальної форми, як і реалізації гарантій по захисту та дотриманню судом прав, свобод та інтересів учасників цивільної справи. Ключові слова: антропологія права, система цивільного процесу, конфліктне право, правова безпека Постановка проблеми. Система цивільного процесу є тією процесуально-правовою конструкцією, яка у визначений законом спосіб спроможна була забезпечити не тільки реалізацію повноважень суду та

Стаття присвячена аналізу стану судової практики щодо здійснення цивільного судочинства судами загальної юрисдикції по цивільних справах за масовими (груповими) та похідними позовами. Аналізуються як доктринальні доробки вчених-практиків, так і безпосередньо практика Конститу-ційного Суду України, Верховного Суду та судів І та ІІ інстанцій, а також цивільне процесуальне за-конодавство. Наголошено на необхідності врахування безпекового складника в процесі розгляду справ даних категорій. Виділяються ознаки, які необхідні для врахування в судовому правозастосовному процесі. Наголошується на численних прогалинах інституту групового (масового) позову, що вказує на дефекти цивільної процесуальної форми, взаємозв'язок із неможливістю адекватно застосувати закон судом. А тому відстоюється позиція щодо необхідності законодавчих змін, потреби діяти суду шляхом особливого режиму – режиму процесуальної безпеки, за яким суд повинен передбачати та враховувати колізії, конфлікти, процесуальні ускладнення, небезпечні фактори, уразливість процесу-альної форми, адаптуючи цивільну процесуальну форму до конкретних обставин, що виникли.

Стаття присвячена дослідженню питання застосування методу «opt in» при згоді на участь в масовому (груповому) позові в цивільному судочинстві. Акцентується увага на виявлення ускладнень цивільного процесу при застосуванні цього методу, уразливих елементів цивільної процесуальної форми, а також з'ясовуються шляхи їх долання у процесуальний спосіб. В зв'язку з цим робляться висновки про методологію забезпечення режиму цивільної процесуальної безпеки у цьому ключі. Ключові слова: груповий (масовий) позов, право на безпеку, цивільне судочинство, процесуальна форма, режим безпеки

Стаття присвячена аналізу стану судової практики щодо здійснення цивільного судочинства судами загальної юрисдикції по цивільних справах за масовими (груповими) та похідними позовами. Аналізуються як доктринальні доробки вчених-практиків, так і безпосередньо практика Конститу-ційного Суду України, Верховного Суду та судів І та ІІ інстанцій, а також цивільне процесуальне за-конодавство. Наголошено на необхідності врахування безпекового складника в процесі розгляду справ даних категорій. Виділяються ознаки, які необхідні для врахування в судовому правозастосовному процесі. Наголошується на численних прогалинах інституту групового (масового) позову, що вказує на дефекти цивільної процесуальної форми, взаємозв'язок із неможливістю адекватно застосувати закон судом. А тому відстоюється позиція щодо необхідності законодавчих змін, потреби діяти суду шляхом особливого режиму – режиму процесуальної безпеки, за яким суд повинен передбачати та враховувати колізії, конфлікти, процесуальні ускладнення, небезпечні фактори, уразливість процесу-альної форми, адаптуючи цивільну процесуальну форму до конкретних обставин, що виникли.

Стаття присвячена аналізу цивільного судочинства, який проводиться в онтологічному дискурсі на предмет його буття в правовій реальності. Відстоюється позиція про перманентність конфлікту в судовій формі захисту цивільних прав та інтересів, пов'язаного з природою правового буття судо-чинства при розгляді цивільної справи судом і зумовленого принципом змагальності. Такі обставини спричиняють необхідність в суб'єктивному та об'єктивному сенсі забезпечення судом стану безпеки учасників процесу, як і в процесі реалізації процесуального механізму.

Стаття присвячена дослідженню антрополого-правової природи догми права в цивільному про-цесі. У процесі дослідження автор відстежує генетичний зв'язок між догмою права і правовою антро-пологією та віднаходить їхнє відповідне місце в цивільному процесуальному праві, зумовлене феноме-ном «конфлікту». На підставі цього автором пропонується виділяти додаткові грані догми права не тільки в правовій теорії, а й у догмі цивільного процесуального права внаслідок прояву конфліктного права. Також аналізується стан «твердості» догми цивільного процесуального права по відношенню до правових аксіом та міфів. Відстежується їх взаємозв'язок із правовою реальністю. Обґрунтову-ється позиція, що феномен «конфлікту» характеризує саме «конфліктну» грань догми цивільного процесуального права. Натомість така грань (грань конфлікту) може бути підрозділена на «реаль-ну» та «потенційну», але так чи інакше є складовим елементом іншого феномену – безпеки. Зре-штою, такі обставини зумовлюють необхідність вести мову про сприйняття суті догми цивільного процесуального права в узагальнюючому сенсі – через феномен безпеки, яка є ширшою від конфлікту але вужчою від догми та антропології.

В  підручнику
сформульовані  проблемні  питання  теоретичного  та  практичного
характеру, які мають місце в теорії та судовій практиці цивільного процесуального права.
Матеріали  підручника  спрямовані  на  наукову  підготовку  магістрів  та  аспір
антів,  яких
цікавлять цивільне процесуальне право як наука.

У колективній монографії, підготовленій науковцями, юристами-практиками й експертами
неурядових організацій, вперше докладно розкрито зміст, основні елементи та механізми
реалізації правосуддя перехідного періоду, яке розглянуто в контексті одночасної трансфор-
мації українського суспільства від авторитарного минулого до демократичної сучасності та
від умов військового конфлікту до постконфліктного стану. Проаналізовано досвід запрова-
дження моделей правосуддя перехідного періоду в інших країнах. Зроблено акцент на не-
можливості простого запозичення будь-якої моделі перехідного правосуддя через відмін-
ність соціально-культурних особливостей кожної з країн, де ці моделі застосовувалися.
Розраховано на депутатський корпус, працівників державного сектора, які працюють у сфе-
рах кримінальної юстиції, правоохоронної діяльності, культури та соціального забезпечення;
представників міжнародних і неурядових організацій.
Колектив авторів висловлює подяку Олексію Задоєнку, Олені Пазюк та Світлані Рибалко, без
сприяння і допомоги яких підготовка монографії була б неможливою.

Пропонуються результати наукових досліджень із питань господарського, екологічного, цивільного, кримінального, фінансового, адміністративного права. Окремі статті присвячуються питанням теорії держави та права, конституційного та процесуального права. Для науковців, правників, студентів. Предлагаются результаты научных исследований по вопросам хозяйственного, экологического, гражданского, уголовного, финансового, административного права. Отдельные статьи посвящены во-просам теории государства и права, конституционного и процессуального права. Для ученых, правоведов, студентов.

Постановка проблеми. Реалізація управлінських функцій державою у сфері як зовнішньої, так і внутрішньої політики посідає значне місце у впливі на правове регулювання тих чи інших суспільних пра-вовідносин. Правовідносини, які охоплюються інститутом сім'ї, не є винятком, адже їх регулювання, незва-жаючи переважно на приватноправовий характер, залежить від формування змісту нормативно-правової бази, в тому числі й тієї, яка трансформується внаслідок адаптації сімейного законодавства до вимог євро-пейських стандартів. Реалізація державою Україна євроінтеграційних вимог, які, по суті, націлені на трансформацію інсти-туту сім'ї, надає можливість вести мову про здійснення державною відповідної сімейної політики в цьому ключі. А тому питання становить виняткову актуальність і потребу в проведенні детальнішого досліджен-ня під кутом зору меж втручання держави в інститут сім'ї й формування сімейної політики загалом. Адже, як видається, не завжди законодавець має можливість відстежити всю палітру проблем і запитів суспіль-ства, які охоплюються інститутом сім'ї, через надтонку матерію звичаєвої (культурної) його будови.

Стаття присвячена аналізу дії цивільного процесуального режиму безпеки під час розгляду судом земельних спорів. Розкриваються питання процесуальних особливостей захисту судом спірних правовідносин у тій чи іншій категорії, акцентується увага на дефектності цивільної процесуальної форми. Ключові слова: цивільне судочинство, цивільна процесуальна форма, земельні спори, цивільні процесуальні правовідносини, режим цивільної процесуальної безпеки. Статья посвящена анализу действия гражданского процессуального режима безопасности при рассмотрении судом земельных споров. Раскрываются вопросы процессуальных особенностей защиты судом спорных правоотношений в той или иной категории, акцентируется внимание на дефектности гражданской процессуальной формы. Ключевые слова: гражданское судопроизводство, гражданское процессуальное форма, земельные споры, гражданские процессуальные правоотношения, режим гражданской процессуальной безопасности. The article is devoted to the analysis of the actions of civil procedural security regime during the adjudication of land disputes. The issues of procedural security features of disputes tribunal in a particular category are disclosed. The defects of civil procedural form are emphasized and, as a result, its leads to a weakening of action and ensuring procedural security regime of rights that are not covered in dispute, but the consequences of judicial uncertainty can cause violation of both as the rights and interests of the parties to the dispute as other (third) individuals. Attention is drawn to the lack of proper judicial practice of protecting the land disputes in courts of appeal and cassation, as to procedural failure to resolve it by the Supreme Court of Ukraine. The need of the legal development of the necessary procedural instruments, which would give the court an opportunity to provide within and in the manner the protection and security of land rights, thus would have formed a real opportunity for mode of civil procedural security regime, is proved. In a way, it's possible to admit that civil procedural security regime within court consideration in land argues must provide and ensure the realization of its powers. For this it's necessary to define the additional procedural instruments which will give the possibility to performance the existing mechanism of protection and security of land rights. So, the action efficiency of civil procedural security regime is quite decreased in the reason of civil procedural collisionity and substantive law, as well as the dichotomy of civil procedural form on land disputes.

Melnyk Y. Y.,
Candidate of Juridical Sciences, Doctoral Candidate
Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine
Lecturer at the Institute of Postgraduate Education of Taras Shevchenko National University of Kyiv

COURT SESSION FORM AS PART OF CIVIL PROCEDURAL SECURITY REGIME OF CIVIL PROCEEDINGS

The article is devoted to the analysis of the court session form in civil proceedings in the context of the necessity of the establishment and proper conditions providing for its implementation. The issues of the procedural legal complications and consequences which are possible in the absence of technical, attributive and procedural conditions of the court session form are disclosed. The procedural legal complications and consequences, which have a negative effect on court order respecting, thus on the civil procedural form which levels the guarantee and protection of the rights in civil proceedings, is put dependent. It is proved that the form of court session is part of the civil procedural security regime, thus as a set of procedural and legal instruments and property of civil procedural form, it should ensure the conformity of the court session institute in civil proceedings.
    The conclusions are made that court session is both the means to identify and eliminate the negative effects of complications trial of civil case, the role of which is not only to implement the principles of civil procedure (orality, competition, purview), but also to ensure the right to security by providing the implementation of attributive, technical and procedural tactical conditions of civil proceedings.       

Key words: civil proceedings, civil procedural form, court session, civil procedural legal relations, civil procedural security regime

The article is devoted to the issues of providing the security and protection to the rights and interests of the members of civil procedure by the Ombudsman, his procedural status and implementation of representative legal relations.
The issues of the implementation of the Ombudsman's powers on others, in the benefits of whose he is not involved in the case, but must ensure compliance and protection to their rights because of his official status were analyzed.
The correlation between the security and protection features of the Ombudsman and the rights of individuals to eliminate the risk in the private (civil) law, as the spread and effect of these rights in civil procedure was observed.
The regime of civil procedural security was analyzed and the role of the Ombudsman as a specific subject of civil procedural law relations in it was determined.
Key words: civil procedural status of the Ombudsman, the right of civil procedural security, civil procedural security regime