Marina Skrypnik

Анотація. Запропонована стаття є продовженням розвідок автора з проблеми реалізації принципів і настанов Концепції Нової української школи в контексті суб'єктності. Поняття «дитинство» аналізовано через відповіді на базові запитання теоретиків і практиків освіти: що досліджено в науково-педагогічному вимірі з проблеми дитинства; що знають сучасні педагоги про дитинство; як не боятися залучати концепції дитинства в програми підвищення кваліфікації педагогів? Ці запитання спонукали до з'ясування основних концептуально обґрунтованих характеристик дитинства, на основі яких запропоновано напрями модернізації змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Розглядаючи евристичний потенціал концепцій дитинства для професійного розвитку педагогів, розкрито авторський задум та гіпотезу щодо включення в зміст і технології професійного розвитку вчителів інтегрованого підходу до вивчення системи «дитинство і⁄в культура (і)» та залучення педагогів до проектної діяльності з означеної системи. Представлено авторські відеоматеріали (Е-дошка, відеопрезентації, електронний журнал, ментальна карта) та практичні завдання розробленого спецкурсу «Педагогіка дитинства». Постановка проблеми та її актуальність. Для розвитку вітчизняної освіти в контексті реалізацій настанов світоглядного виміру, фіксованого в концепції Нової української школи, особливе значення має суб'єктивний чинник: готовність педагога до комунікації, діалогу із сучасною дитиною. У

Анотація. Запропонована стаття є продовженням розвідок автора з проблеми реалізації принципів і настанов Концепції Нової української школи в контексті суб'єктності. Поняття «дитинство» аналізовано через відповіді на базові запитання теоретиків і практиків освіти: що досліджено в науково-педагогічному вимірі з проблеми дитинства; що знають сучасні педагоги про дитинство; як не боятися залучати концепції дитинства в програми підвищення кваліфікації педагогів? Ці запитання спонукали до з'ясування основних концептуально обґрунтованих характеристик дитинства, на основі яких запропоновано напрями модернізації змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Розглядаючи евристичний потенціал концепцій дитинства для професійного розвитку педагогів, розкрито авторський задум та гіпотезу щодо включення в зміст і технології професійного розвитку вчителів інтегрованого підходу до вивчення системи «дитинство і⁄в культура (і)» та залучення педагогів до проектної діяльності з означеної системи. Представлено авторські відеоматеріали (Е-дошка, відеопрезентації, електронний журнал, ментальна карта) та практичні завдання розробленого спецкурсу «Педагогіка дитинства». Постановка проблеми та її актуальність. Для розвитку вітчизняної освіти в контексті реалізацій настанов світоглядного виміру, фіксованого в концепції Нової української школи, особливе значення має суб'єктивний чинник: готовність педагога до комунікації, діалогу із сучасною дитиною. У

„T „{„…„‚„ѓ. „|„u„{„€.„z „r„y„ѓ„r.„„„|„ђ„ђ„„„Ћ„ѓ„‘ „†„…„~„t„p„}„u„~„„„p„|„Ћ„~. „p„ѓ„Ѓ„u„{„„„y „Ѓ.„ѓ„|„‘„t„y„Ѓ„|„Ђ„}„~„Ђ. „Ђ„ѓ„r.„„„y „z „Ѓ.„t„s„Ђ„„„Ђ„r„{„y „~„p„…„{„Ђ„r„Ђ-„Ѓ„u„t„p„s„Ђ„s.„‰„~„y„‡ „{„p„t„‚.„r - „Ѓ„‚„p„€.„r„~„y„{.„r „x„~„p„~„Ћ „r„y„‹„Ђ. „{„r„p„|.„†.„{„p„€.., „‹„Ђ „r.„t„Ѓ„Ђ„r.„t„p. .„r„‚„Ђ.„~„„„u„s„‚„p„€.„z„~„y„} „Ѓ„‚„p„s„~„u„~„~„‘„} „T„{„‚„p.„~„y „x„p „Ѓ„|„p„~„u„„„p„‚„~„Ђ„s„Ђ „‚„…„‡„… „t„Ђ „u„{„Ђ„~„Ђ„}.„{„y „x„~„p„~„Ћ „„„p .„~„†„Ђ„‚„}„p„€.„z„~„Ђ„s„Ђ „ѓ„…„ѓ„Ѓ.„|„Ћ„ѓ„„„r„p. „O„ѓ„}„y„ѓ„|„u„~„~„‘ .„ѓ„„„Ђ„‚„y„‰„~„Ђ„s„Ђ „t„Ђ„ѓ„r.„t„… „V„V. „ѓ„„„Ђ„|.„„„„„‘, „~„Ђ„r„Ђ„s„Ђ „u„„„p„Ѓ„… „‚„Ђ„x„r„y„„„{„… .„~„†„Ђ„‚„}„p„„„y„x„p„€.. „Ђ„ѓ„r.„„„~„Ћ„Ђ„s„Ђ „Ѓ„‚„Ђ„ѓ„„„Ђ„‚„… - „Ѓ„u„‚.„Ђ„t„… „r.„t„{„‚„y„„„Ђ. „Ђ„ѓ„r.„„„y, „t„Ђ„ѓ„|.„t„w„u„~„~„‘ „s„u„~„u„x„y„ѓ„… .„ѓ„„„Ђ„‚.. „p„~„t„‚„p„s„Ђ„s.„{„y, „p „„„p„{„Ђ„w „Ђ„x„~„p„z„Ђ„}„|„u„~„~„‘ „x „~„p„r„‰„p„|„Ћ„~„Ђ„ђ „t„y„ѓ„€„y„Ѓ„|.„~„Ђ„ђ Ѓ\„S„u„Ђ„‚.„‘ „Ѓ„Ђ„‚.„r„~„‘„|„Ћ„~„Ђ. „Ѓ.„ѓ„|„‘„t„y„Ѓ„|„Ђ„}„~„Ђ. „Ђ„ѓ„r.„„„y. „‚„Ђ„x„s„|„‘„~„…„„„Ђ „x „Ѓ„Ђ„x„y„€.„z „ѓ„„„‚„p„„„u„s.. „‚„u„†„Ђ„‚„}„…„r„p„~„~„‘.
„K„…„‚„ѓ „|„u„{„€.„z „‚„Ђ„x„‚„p„‡„Ђ„r„p„~„Ђ „~„p „p„ѓ„Ѓ.„‚„p„~„„.„r, „t„Ђ„{„„„Ђ„‚„p„~„„.„r, „x„t„Ђ„q„…„r„p„‰.„r, „~„p„…„{„Ђ„r„Ђ-„Ѓ„u„t„p„s„Ђ„s.„‰„~„y„‡ „Ѓ„‚„p„€.„r„~„y„{.„r „„„p .„~„Љ„y„‡ „ѓ„…„qЃf.„{„„.„r „Ѓ„Ђ„ѓ„„„t„y„Ѓ„|„Ђ„}„~„y„‡ „{„r„p„|.„†.„{„p„€.„z.

Видано державним коштом. Продаж заборонено.
У посібнику розглядаються концептуальне бачення й законодавче відображен-
ня післядипломної освіти, особливості змісту післядипломної підготовки науко-
во-педагогічних кадрів, управління їхнім професійним розвитком тощо.
Особлива увага приділяється формуванню кадрового потенціалу системи після-
дипломної педагогічної освіти в контексті реалізації державної кадрової політики
(тенденції, сутність і структура, освітній та креативно-аксіологічний потенціал
педагогічного професіоналізму та європейського досвіду). Посібник може стати
у нагоді науковцям, аспірантам, керівникам навчальних закладів, педагогам, усіх,
хто цікавиться питаннями підготовки фахівців в системі ППО.
УДК 378.046-021.68:005.963.1]:

Компедіум –  стислий виклад основних результатів дослідження^
Історія – людська діяльність, без якої не лише історія суспільства, а й самого суспільства не існує
Окремі види  людської діяльності мають свою історію, специфіку й закономірності
Історія – це система, в якій  взаємодіють потоки людської діяльності. Серед численних видів, аспектів, форм, потоків (термін В.Шпака) людської діяльності виокремлюється й педагогічнаІсторія андрагогіки, перебуваючи в синергетичних відношеннях із іншими історіями педагогік, водночас спрямована  й взаємодіє із різноманітними видами-потоками соціогуманітарної діяльності: філософською, психологічною, педагогічною, культурологічною, соціологічною

У наш час теоретичні конструкти андрагогіки (освіта дорослих, неперервна освіта, дорослий учень тощо) стають модними тенденціями, що, втім, не завжди відображають глибину розуміння в сучасних суспільних умовах їхнього змісту. Знайомлячись із результатами дослідницьких пошуків [7; 8], все частіше виникають питання: як будувати нові моделі освіти педагогів без усвідомлення практичних складників? Де відправна сила, витоки освіти дорослих? Чому практики і теоретики почасти звертаються до теоретичних концептів? Зрештою ці питання сконденсувалися в одну проблему: що таке практична андрагогіка?

Мета:
 окреслити концептуальні засади, в площині яких визначаємо наукові проблеми та нагальність їх поглибленого дослідження;
 репрезентувати емпіричний матеріал;
 визначити вектор розв'язку окресленого напряму дослідження;
 обґрунтувати перспективні завдання дослідницьких пошуків

Мета виступу:
• повідомити результати науково-дослідної роботи на тему «Теоретико-методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів в системі післядипломної педагогічної освіти»;
• концептуалізувати проблему формування змісту підготовки;
• представити зміст підготовки науково-педагогічних працівників на прикладі розроблених елективних програм

Практична складова актуальності запропонованої теми може бути репрезентована в трьох аспектах. По-перше, однією із фундаментальних проблем професійної підготовки науково-педагогічних працівників у післядипломній педагогічній освіті виступає з’ясування змісту такої підготовки. Предметна сфера даного дослідження пов’язана із закономірностями формування змісту та його представлення у структурованих програмах професійної підготовки. Саме цей аспект дозволяє констатувати факт його приналежності до спектру історико-педагогічної проблематики. По-друге, протягом останніх декількох десятиліть однією із провідних тем педагогічного дискурсу є проблема визначення підходів до формування змісту підготовки. Дослідження вихідних позицій, як правило, здійснювалося на основі матеріалу, студійованого компетентнісним підходом. Подальша конкретизація проблеми компетентнісного підходу у професійній підготовці науково-педагогічних працівників породжує необхідність вивчення комплексу питань дидактичного змісту, серед яких відбір форм організації змісту навчального діяльності. Відповіді на поставлені питання дозволяють усвідомити не тільки логіку професійної підготовки, але й покликані пояснити специфіку організації навчального процесу на засадах компетентнісного підходу. Тому дослідження навчально-творчих завдань для підготовки науково-педагогічних працівників являє собою складову більш загальної проблеми, якою постає проблема з’ясування закономірностей відбору форм організації змісту навчального діяльності на компетентнісному підході. По-третє, предметна сфера даної теми пов’язана із загальною проблематикою дослідження процесів трансформації у структурі та змісті праці. Саме аналіз основних чинників (трансформація національної системи післядипломної освіти, удосконалення підготовки кадрів вищої кваліфікації), які впливають на формування національного ринку праці як європейського робить внесок у розроблення «теорії трансформації».

Статтю присвячено з’ясуванню методологічних засад розроблення інтерактивних технологій навчання. Динамічна зміна у філософії науки основних типів наукової раціональності (класичної, некласичної та постнекласичної) розглядається як підґрунтя до появи ідеї інтерактивності. Проаналізовано психологічні, мовознавчі й літературознавстві концепції та поняття, що стали основою розроблення інтерактивних технологій. На основі окреслених засновків проаналізовано особливості інтерактивних технологій навчання дорослих в андрагогіці.

Статья посвящена определению методологических основ разработки интерактивных технологий обучения Динамические изменения в философии науки основных типов рациональности (классической, неклассической и потнеклассической) рассматриваются как основа появления идеи интерактивности. Проанализированы психологические, языковые, литературоведческие концепции и понятия, определяющие базис разработки интерактивных технологий. На этом основании проанализированы особенности интерактивных технологий обучения взрослых в андрагогике.

Мета виступу:
 реконструювати (відновлення) основних понять: «педагогічний дискурс»; «ППО»; «педагог-дослідник»,
 концептуалізувати проблему підготовки педагога-дослідника,
 представити зміст підготовки педагога-дослідника на прикладі розробленої програми,
 пропозиції.

Зміни в сучасній вищій школі та вимоги до професійної діяльності кадрів вищої кваліфікації потребують розкриття праксеологічних засад їхньої підготовки у системі післядипломної педагогічної освіти. У методичних рекомендаціях розкрито актуальні питання модернізації процесу навчання в системі післядипломної освіти: відбір та структурування варіантної складової підготовки науково-педагогічних працівників, прагматичний аспект застосування технологій у системі післядипломної освіти. Наведено приклади елективної програми та навчально-творчих завдань для підготовки науково-педагогічних працівників. Дослідникам також пропонується: покроковий алгоритм організації і проведення дослідно-експериментальної роботи у ЗНЗ; приклад оформлення програми дослідно-експериментальної роботи.
Для викладачів системи післядипломної педагогічної освіти, аспірантів, здобувачів, учителів-дослідників.

Теорія і практика підготовки науково-педагогічних кадрів в Україні: зб. наук. пр..; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. – К.: СПД-ФО Рудник В. А., 2015. – 350. с. С. 168 – 183.

Анотація. Статтю присвячено проблемі проектування технологій навчання науково-педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. Розкрито вихідні дефініції: «технологія навчання», «технологія навчання науково-педагогічних працівників», «проектування». Проаналізовано праксеологічні аспекти проектування технологій навчання науково-педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано перспективні напрями розвитку цієї наукової проблеми на трьох рівнях: соціальному, науково-педагогічному та особистісно-професійному.
Ключові слова: технологія навчання, технологія навчання науково-педагогічних працівників, проектування, постнекласичний тип наукової раціональності.

Скрыпник М. И. Проектирование технологий обучения в процессе подготовки научно-педагогических работников
Аннотация. Статья посвящена проблеме проектирования технологий обучения научно-педагогических работников в системе последипломного образования. Раскрыты дефиниции: «технология обучения», «технология обучения научно-педагогических работников», «проектирование». Проанализированы праксеологические аспекты проектирования технологий обучения научно-педагогических работников в системе последипломного педагогического образования. Предложены перспективные направления развития этой научной проблемы на трех уровнях: социальном, научно-педагогическом и личностно-профессиональном.
Ключевые слова: технология обучения, технология обучения научно-педагогических работников, проектирование, постнеклассический тип научной рациональности.

У статті проаналізовано теоретичні та практичні аспекти розроблення елективних варіативних програм підготовки науково-педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти. Доведення розгортається на основі аналізу ідеї фундаментальності як діалектики взаємодії фундаментальних та прикладних знань, що є основою двовекторності моделі професійної діяльності науково-педагогічних працівників (спрямованість на освоєння методології наукового пізнання – науково-дослідницька діяльність та центрованість на впровадженні науково-дослідницьких результатів у практику післядипломної педагогічної освіти – практико-педагогічна діяльність). Проілюстровано варіативні елективні програми на різних рівнях підготовки (загальному, особливому та специфічному).
Ключові слова: фундаментальні та прикладні знання; елективні варіативні програми; науково-педагогічні працівники; андрагогіка.
Чернышова Е.Р., Скрыпник М. И. Элективные программы подготовки в системе последипломного педагогического образования: дуальный подход
Аннотация В статье проанализированы теоретические и практические аспекты разработки элективных вариативных программ подготовки научно- педагогических работников в системе последипломного педагогического образования. Доказательства основываются на анализе идеи фундаментальности как диалектики взаимодействия фундаментальных и прикладных знаний, которые составляют основу двухвекторной модели профессиональной деятельности научно-педагогических работников (направленность на освоение методологии научного познания – научно-исследовательская деятельность и на внедрение научно-исследовательских результатов в практику последипломного педагогического образования – практико-педагогическая). Проиллюстрированы вариативные элективные программы на разных уровнях подготовки (общий, особенный и специфический).
Ключевые слова: фундаментальные и прикладные знания; элективные вариативные программы; научно-педагогические работники; андрагогика.
Resume. The author of the article examines the theoretical and practical aspects of development of the variation of elective programs of training the  research and teaching staff in the system of post-graduate education. Proof is based on the analysis of fundamental ideas as the dialectic interaction between basic and applied knowledge that is the basis of twovektors’ model professional activities of scientific and pedagogical staff (focus on the development of the methodology of scientific knowledge - research activities and centering on implementation of research results in practice of postgraduate teaching education – practical – pedagogical activity ). The author illustrated the variation of elective programs at different levels of training (approaches to development , special and specific ).
Key words: fundamental and applied knowledge; the variation of elective programs; research and teaching staff; andragogics.

У статті розкриваються парадигмальні засади андрагогіки. На прикладі праксеологічної (практичної) складової навчання дорослих описано особливості відбору та структуризації змісту та технологій психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників. Наголошено, що  праксеологічна складова включає в себе: психолого-педагогічну підготовку науково-педагогічних працівників; розроблення змісту післядипломного навчання; запровадження новітніх педагогічних технологій навчання дорослих; інформатизацію післядипломної освіти; матеріально-технічне й навчально-методичне забезпечення післядипломної освіти. Означено програма психолого-педагогічна підготовка науково-педагогічних працівників.
Ключові слова: андрагогіка; буттєва, ціннісна, пізнавальна та праксеологічна (практична) підсистеми андрагогіки; психолого-педагогічна підготовка; науково-педагогічні працівники.
М. И. Скрыпник. Психолого-педагогическая подготовка научно-педагогических работников в последипломном образовании: праксеологическое измерение. В статье раскрываются парадигмальные основы андрагогики. На примере праксеологической (практической) составляющей обучения взрослых описаны особенности отбора и структурирования содержания и технологий психолого-педагогической подготовки научно-педагогических работников. Отмечено, что праксеологическая составляющая включает в себя психолого-педагогическую подготовку научно-педагогических работников; разработка содержания последипломного обучения; внедрение новейших педагогических технологий обучения взрослых; информатизацию последипломного образования; материально-техническое и учебно-методическое обеспечение последипломного образования. Представлена программа психолого-педагогической подготовки научно-педагогических работников.
Ключевые слова: андрагогика; бытийная, ценностная, познавательная и праксиологическая (практическая) подсистемы андрагогики; психолого-педагогическая подготовка; научно-педагогические работники.

Для розуміння й оптимального вирішення багатьох проблем післядипломної педагогічної освіти важливе значення має аналіз і творче осмислення інноваційних процесів. У статті розглядаються проблеми проектування аксіологічної моделі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, засадами проектування якої є: соціокультурні; концептуально-методологічні; професійно-педагогічні; акмеологічні; індивідуально-психологічні; організаційно-управлінські орієнтири. Аксіологічна модель підвищення кваліфікації  досліджується як концептуальна інновація, що потребує створення нової освітньої реальності та нового типу навчання, в основі яких – цілі – цінності суб’єктів навчального процесу.
Ключові слова. Інновації; цінності; аксіологія; педагогічна аксіологія; аксіологічна модель підвищення кваліфікації.
Для понимания и оптимального решения многих проблем последипломного педагогического образования важно проанализировать и творчески осмыслить инновационные процессы. В статье рассматриваются проблемы проектирования аксиологической модели повышения квалификации научно-педагогических кадров, основаниями проектирования которой есть: социокультурные; концептуально-методологические; профессионально- педагогические; акмеологические; индивидуально-психологические; организационно-управленческие ориентиры. Аксиологическая модель повышения квалификации исследуется как концептуальная инновация, которая нуждается в создании новой образовательной реальности и нового типа обучения, в основе которых – цели – ценности субъектов учебного процесса.

The article deals with the paradigm principles of academic teaching staff traning in the context of modernization changes of higher education in Ukraine. The emphasis is on methodological and psycho-pedagogical training of academic teaching staff because educational elements of course contents are now implemented in another, different from the previous century scientific and educational space. It is emphasized that now, more than ever, universities in Ukraine need teachers of new generation with competitive skills level. It is defined that courses of psychological and pedagogical training of academic teaching staff are qualitatively different from traditional that is why they have to be designed on the basis of personal achievements and demands of academic teaching staff; the methodological foundations are essentially new scientific and educational factors formed in methodology research and experimentaУ статті розкрито парадигмальні засади психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників у контексті модернізаційних змін вищої освіти України. Зосереджено увагу на методологічній психолого-педагогічній підготовці науково-педагогічних працівників, бо навчальні елементи змісту дисципліни нині реалізуються в іншому, відмінному від попереднього столітті науково-освітньому просторі. Наголошено на тому, що тепер, як ніколи раніше, вища школа України потребує викладачів нової генерації з конкурентоспроможним рівнем кваліфікації. Для створення концептуальної схеми психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників пропоновано андрагогічну парадигму як концептуальну схему теорії навчання дорослих, що вивчає специфічні закономірності засвоєння знань і вмінь дорослим суб’єктом у процесі навчальної діяльності. l work in postneoclassical development conditions.

. Позиційовані та окреслені у першій частині (особистісному блоці) функції та ролі вченого розкриваються через психофізіологічні характеристики особистості вченого; навички наукової й аналітичної діяльності, етос науки. Сутність розроблених авторських завдань грунтується на ідеї американського психолога Дж. Гілфорда про розвиток конвергентного (необхідне для знаходження єдино точного рішення задачі) та дивергентного (завдяки яким виникають оригінальні рішення) мислення. Допомогою у розв’язанні завдань є авторська Е-презентація до кожного блоку. У робочому зошиті також подано навчально-творчі завдання для самостійної роботи з дисципліни  «Творча майстерня молодого науковця».

Третя частина робочого зошита з дисципліни «Технологія організації дослідно-експериментальної роботи» є логічним продовженням започаткованої в попередніх двох частинах ідеї розроблення авторських завдань, спрямованих на розвиток конвергентного (необхідне для знаходження єдино точного рішення задачі) та дивергентного (завдяки яким виникають оригінальні рішення) мислення (відповідно (за Дж. Гілфордом). Відповідно до проведеного автором опитування аспірантів щодо наявних труднощів в організації дослідно-експериментальної роботи розроблено завдання для цього випуску. З’ясовано, що аспіранти потребують допомоги щодо розроблення авторського освітнього курсу із проблематики дослідження. Це спонукало до створення і введення у цю частину робочого зошита тренінгового заняття з означеної теми. Допомогою у розв’язанні завдань є авторська Е-презентація.
Для підготовки аспірантів галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки», науково-педагогічних працівників, андрагогів системи післядипломної педагогічної освіти, науковців, організаторів післядипломної педагогічної освіти.

Творча майстерня молодого науковця. Частина 1. Особистісний блок. Сучасний учений: ескапіст & менеджер: робочий зошит із дисципліни вільного вибору навчального плану I курсу підготовки аспірантів галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки». - К.: ЦІППО, 2017. - 56 с.
У робочому зошиті з дисципліни «Творча майстерня молодого науковця» здійснено розгляд практичних аспектів наукової діяльності. Позиційовані та окреслені у першій частині (особистісному блоці) функції та ролі вченого розкриваються через психофізіологічні характеристики особистості вченого; навички наукової й аналітичної діяльності, етос науки. Сутність розроблених авторських завдань ґрунтується на ідеї американського психолога Дж. Гілфорда про розвиток конвергентного (необхідне для знаходження єдино точного рішення задачі) та дивергентного (завдяки яким виникають оригінальні рішення) мислення. Допомогою у розв’язанні завдань є авторська Е-презентація до кожного блоку. У робочому зошиті також подано навчально-творчі завдання для самостійної роботи з дисципліни «Творча майстерня молодого науковця».

Навчально-творчі завдання ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ
«ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ»
циклу дисциплін вільного вибору навчального плану підготовки аспірантів  галузі знань 01 Освіта/Педагогіка
спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»

НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ
та НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ЗА ВИБОРОМ

Збірник методик і тестових завдань підготовлено відповідно до наукового  дослідження кафедри «Професійний розвиток фахівців у системі освіти дорослих: історія, теорія, технології», з метою  організації самостійної роботи слухачів (категорія – науково-педагогічні працівники університетів, академій, інститутів) на курсах підвищення кваліфікації.  Підставою для відбору та структуризації діагностичного матеріалу стало авторське трактування поняття «професійний розвиток науково-педагогічних працівників» як набуття професіоналізму – системи практично-орієнтованих форм інтелекту («real-world» intelligence): емоційного (Emotional Intelligence – EQ), культурного (Cultural Intelligence – CQ),  соціального (Social Intelligence – SQ), практичного (Practical Intelligence – PQ)
Для науково-педагогічних працівників ВНЗ, організаторів післядипломної педагогічної освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

Скрипник М. І. Професія – викладач: практикум із дидактики вищої школи: Навчально-методичний посібник ⁄ Марина Іванівна Скрипник; Держ. вищ. навч. зал. «Ун-т менедж. освіти». – К.: На електронному носієві, 2018. – 231 с.
У посібнику здійснено розгляд практичних аспектів педагогічної діяльності викладача. У формі тренінгових занять позиційовано та окреслено практичні аспекти дидактики вищої школи, зокрема: зміст вищої освіти; методи і форми організації освітнього процесу; стилі навчання; створення ситуації діалогу в освітньому процесі; місія та мета в освіті; особливості визначення навчальних цілей;  структуризація матеріалу в  змісті навчальної дисципліни; технологізація в освіті; ефективна підготовка й проведення  лекції й семінару у вищій школі; створення креативного освітнього середовища. Навігацією в організації інформальної освіти викладача слугують подані в додатках посібника педагогічні ситуації для самостійного аналізу; корисні сайти для науково-педагогічних працівників; тестові завдання для самодіагностування з проблеми. Сучасні дидактичні системи у вищій освіті представлено через численні ситуації, мозаїчність підходів до рішення яких ілюструє множинність істинного результату. Це спонукало не лише до представлення в цьому посібнику  таких дидактичних ситуацій, а й у запитально-відповідальній формі інтерпретувати їх.
Для викладачів, науково-педагогічних працівників ВНЗ, організаторів післядипломної педагогічної освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Скрипник М. І. Професія – викладач: практикум із дидактики вищої школи: Навчально-методичний посібник ⁄ Марина Іванівна Скрипник; Держ. вищ. навч. зал. «Ун-т менедж. освіти». – К.: На електронному носієві, 2018. – 231 с.
У посібнику здійснено розгляд практичних аспектів педагогічної діяльності викладача. У формі тренінгових занять позиційовано та окреслено практичні аспекти дидактики вищої школи, зокрема: зміст вищої освіти; методи і форми організації освітнього процесу; стилі навчання; створення ситуації діалогу в освітньому процесі; місія та мета в освіті; особливості визначення навчальних цілей;  структуризація матеріалу в  змісті навчальної дисципліни; технологізація в освіті; ефективна підготовка й проведення  лекції й семінару у вищій школі; створення креативного освітнього середовища. Навігацією в організації інформальної освіти викладача слугують подані в додатках посібника педагогічні ситуації для самостійного аналізу; корисні сайти для науково-педагогічних працівників; тестові завдання для самодіагностування з проблеми. Сучасні дидактичні системи у вищій освіті представлено через численні ситуації, мозаїчність підходів до рішення яких ілюструє множинність істинного результату. Це спонукало не лише до представлення в цьому посібнику  таких дидактичних ситуацій, а й у запитально-відповідальній формі інтерпретувати їх.
Для викладачів, науково-педагогічних працівників ВНЗ, організаторів післядипломної педагогічної освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації.